КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ "ПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ "РОМАШКА" ПЕРЕЩЕПИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

 





Погода у Перещепиному на тиждень

Лікар радить, інформує

                                ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ                                                                                        ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ВЛІТКУ

                                                                                                                                                                                                                                        

https://drive.google.com/file/d/1PZvfkZEt8vQE41RCNjpDCak-rnSzO-dJ/view?usp=sharing

 

 


Памʼятка для батьків і вихователів

  • Відведіть дитину в тепле приміщення. На холоді розтирати обморожену ділянку небезпечно.
  • Зніміть промерзле взуття та одяг. Аби не пошкодити обморожені ділянки шкіри, робіть це обережно, без зусиль.
  • Зігрійте дитину. Для цього дайте їй бульйон або теплі напої — молоко, неміцний чай із цукром. Також накрийте термопокривалом або теплою ковдрою.
  • Накладіть на обморожену ділянку шкіри стерильну термоізоляційну ватно-марлеву повʼязку.
  • Знерухомте обморожені кінцівки за допомогою імпровізованих або стандартних шин. Під впливом холоду судини стають крихкими, і зростає ризик крововиливу.
  • Дайте дитині знеболювальне відповідно до віку. Коли вона зігріється, то відчуватиме біль в обморожених частинах тіла.
  • Викличте бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги або зверніться до лікаря-травматолога, якщо після відігрівання обморожена ділянка шкіри бліда, не чутлива, на ній з’явилися пухирі.

 

Як уберегти дитину від обмороження

Памʼятка для батьків 

  • Не йдіть на прогулянку, якщо температура повітря за вікном становить понад –12 °С.
  • Одягайте дитину відповідно до віку та погодних умов. Найліпше рішення — три шари одягу. Між ними утворюється повітря, що утримуватиме тепло і зігріватиме тіло дитини.
  • Захищайте відкриті ділянки шкіри за допомогою рукавичок, шапки та шарфа.
  • Не мастіть обличчя та руки дитини зволожувальним кремом перед виходом на морозне повітря. Живильний крем наносьте не пізніше ніж за годину до виходу.
  • Вiзьмiть запасний одяг, якщо плануєте тривалу з активними розвагами прогулянку. Аби уникнути переохолодження, достатньо змінити дитині мокрий одяг на сухий.
  • Нагодуйте дитину перед виходом висококалорійною їжею. Адже голодна дитина змерзне набагато швидше, ніж сита.
  • Візьміть із собою термос із гарячим чаєм або какао. Вони зігріють дитину в морозну погоду. Але пам’ятайте — пити варто потрошку. Від різкої зміни температури судини звужуються.
  • Заходьте щопівгодини-годину в тепле приміщення. У пригоді стануть магазини й кав’ярні.
  • Коли чекаєте транспорт, то порадьте дитині потупцювати, походити, пострибати з ноги на ногу, але не занадто енергійно. Нехай рухає пальцями рук і ніг.

 

Чудовий лікар Нехворійко
У місті нашому живе.
Дасть вам пігулку чи настійку -
Здоров'я буде як нове.
 
Наш добрий лікар Нехворійко
Завжди навчає малюків:
"Щоб вам не знадобились ліки,
Любіть своїх помічників!
     
Він повідомив: "Лютий ворог
До міста нашого пробравсь.
Це грип. Можливо, дуже скоро
Він завітає і до нас.
Як нам від грипу вберегтися?
 
Це мед, малина і калина,
А ще цибуля і часник,
Смородина, лимон, шипшина.
Природа - справжній чарівник!
     
По-перше ти запам'ятай:
Побережись, не застудися!
На вус, як кажуть, намотай,
Що у застуженому тілі
Грип швидше візьметься за діло.
В теплі ж незатишно йому.
 
 
Запам'ятайте, що рослини -
Природні ліки, справжній дар!
В них - мінерали, вітаміни -
Здоров'я і життя нектар!"
     
По-друге, руки мий. Чому?
Руками ти за все хапався,
Звичайно, вірусів набрався.
Тепер додому їх приніс.
Вони потраплять в рот і в ніс!
Це лихо треба зупинити!
Хутчіш із милом руки мити!
 
Наш добрий лікар Нехворійко
Нам розповів про чистоту:
Потрібно з милом руки мити,
Бо це - з мікробами війна.
Як часто змушує хворіти
Рука, коли вона брудна!
     
По-третє, їжте всі часник,
Щоб вірус грипу зовсім зник.
Цей вірус часнику боїться.
Запам'ятайте, знадобиться!
 
А ще сказав наш мудрий лікар,
Що щирий і веселий сміх
І гарний настрій наш - теж ліки,
Найкращі від хвороб усіх!
     
Нарешті, всім потрібно знати,
Що здатний вірус цей літати.
Хтось хворий кашлянув, чи чхнув,
Чи просто біля вас зітхнув -
Хворобу вірус вже поніс
Прямісінько до вас у ніс!
Та ватно-марлева пов'язка

Врятує вас! Носіть, будь ласка!

   
 
                   
                                Організація харчування дітей

 Діти люблять чіпси, сухарики, газовані напої, горішки з різними смаками від синтетичних харчових добавок, гамбургери і чізбургери та різноманітні солодощі. Тобто все те, що рекламують по телебаченню і в пресі.

Споживаючи все це стають занадто збуджені, агресивні і мають проблеми з кишківником та шлунком. Малюки з симптомами розладу діяльності шлунково-кишкового тракту потрапляють в інфекційне відділення лікарні і отримують попередній діагноз – гастроентероколіт. В переважній більшості випадків після лікування дітей виписують з іншим діагнозом. Але проблема організації раціонального харчування дошкільнят і школярів залишається. І завдання батьків – намагатися хоча б наблизити раціон дитини, особливо у вихідні і святкові дні, до раціонального. Саме раціональне харчування відповідає віковим фізіологічним потребам організму в основних речовинах та енергії і забезпечує безперервні процеси росту і розвитку. Адже дитина інтенсивно росте і розвивається, її організм має бути стійким до різних хвороботворних організмів, а функціональний стан усіх систем організму постійно потребує енергетичного матеріалу, джерелом якого є їжа. Тому дуже важливо забезпечити дитині необхідне повноцінне харчування відповідно до її віку і розвитку. Не тільки недогодування, шкодить і перегодування, навіть якщо продукти корисні і поживні.

 

  Допомога при зимових   травмах

Низька температура, ожеледиця, бурульки – все це може стати причиною травмування дитини взимку.

До травмування можуть призвести і приховані у снігу гострі предмети гілки, металеві предмети, скло тощо. Через це після того, як дитина повертається з прогулянки, варто завжди перевіряти наявність на  її тілі дрібних поранень та,  помітивши їх, оброблювати антисептиком.

 

   При  переохолодженні           

·  Якщо дитина довго перебувала на морозі та існує ризик переохолодження, слід перенести її до теплого приміщення.

·    Потім слід замінити мокрий одяг дитини сухим і добре закутати її в шубу чи теплу ковдру.

·    Не слід намагатися швидко зігріти дитину – набирати гарячу воду у ванну чи заводити дитину у гарячий душ, інтенсивно розтирати її чи обкладати грілками. Такі дії можуть спричинити порушення серцевого ритму та внутрішньої кровотечі.

·          Слід дати дитині теплий напій.

·   Важливо обстежити ніс, вуха, кінцівки дитини. Якщо помітні ознаки обмороження, слід надати відповідну першу допомогу.

·  Якщо дитина непритомна, слід перевірити, чи вона дихає та чи є у неї пульс. Якщо дихання та пульс відсутні, слід терміново розпочати серцево-легеневу реанімацію.

 

   За підозри переламу кінцівки

· Слід провести іммобілізацію – закріпити кінцівку як мінімум у двох суглобах, вище та нижче травмованого місця.

·        Прикласти до травмованого місця щось холодне.

·  У разі кровотечі слід накласти дитині джгут ( міцно затягнути кінцівку, наприклад, ременем), накласти тугу пов’язку. Аби вивільнити травмовану кінцівку,слід розрізати рукав чи штанину ножицями, адже зняти одяг з травмованої кінцівки, як правило, складно.

·  Слід транспортувати потерпілу дитину до теплого приміщення. Якщо дитина мала та пошкодила одну чи обидві верхні кінцівки, її можна нести на руках. Якщо не може йти, слід сконструювати носилки з тих матеріалів, що є поряд.

·   За підозри травмування спини або шиї важливо покласти потерпілу дитину на тверду поверхню та зафіксувати її шию щільним коміром.

·  Транспортувавши дитину до теплого приміщення, слід дати їй теплий напій і знеболювальний засіб. Потім огледіти місце травмування. Якщо є садна, кровотеча – накласти пов’язку. Якщо є ознаки обмороження – надати відповідну першу допомогу.

·        Після виконаних дій слід викликати лікаря.

 

  У разі травмування голови

·   Щороку бурульки, що падають, як правило, з дахів домів становлять смертельну небезпеку для життя. На складність травми безпосередньо впливають маса льоду, та висота падіння. Так, при падінні бурульки найчастіше фіксують травму голови – від легкого забиття до тяжких черепно-мозкових травм.

·   Якщо дитина притомна, слід відвести її до приміщення, вкласти на ліжко чи диван, оцінити характер зовнішніх ушкоджень. Потім – обробити садно антисептиком і накласти на нього пов’язку.

·   Якщо дитина непритомна, слід негайно викликати швидку. До прибуття швидкої не можна рухати дитину, адже у неї може бути травмовано шийний відділ хребта. Слід вкрити потерпілу дитину ковдрою, стежити за її диханням і пульсом.

·   При появі кровотечі слід накласти пов’язку, при блюванні – повернути голову набік, аби уникнути задухи.

 

  У разі незначних травм

·   Узимку діти нерідко травмуються через  вкриті снігом гострі предмети – скло, гілки, металеві предмети. Від сильних подряпин зазвичай рятує одяг, проте загострені предмети можуть пошкодити шкірний покрив і без розриву одягу, що буває при швидкому ударі. У такому випадку одяг зминається, а шкіру ушкоджує предмет, що ніби «загорнутий»  у тканину одягу. Саме тому навіть при непошкодженому одязі слід переконатися у відсутності ушкодження шкіри дитини.

·    Поширена дитяча забавка – облизувати металеві предмети на морозі – може призвести до травмування. Якщо язик дитини прилип до поверхні, дитині ні в якому разі не можна робити різких рухів. При різкому русі тонкий та ніжний покрив залишається на металі, починається кровотеча, а потім протягом кількох днів триває болісне загоєння рани.

·  Слід вмовити дитину потерпіти, не рухати головою, аби уникнути більшого травмування. Потім – полити язик дитини ледь теплою (аби уникнути опіків ) водою.

 

Аптечка для надання допомоги при зимових травмах

       Для надання допомоги при поширених зимових травмах у аптечці мають бути:

· перев’язувальний матеріал (бинти стерильні та еластичні, стерильні серветки,    котушка пластиру, бактерицидний лейкопластир);

· антисептики (розчин перекису водню, брильянтового зеленого);

·  знеболювальні засоби;

·  судинорозширювальні засоби;

·  матеріал для накладання шини.

 

Як поговорити з дитиною    про гігієну та профілактику захворювань?
         Як правило, бесіди дітей і дорослих дуже захопливі та пізнавальні для кожного з них. Для перших – це найбільш надійне і достовірне джерело розуміння довколишнього світу, принципів його побудови та функціонування, соціальних ролей, стратегій поведінки та взаємодії з іншими. Для других – можливість відійти від усталених шаблонів і стереотипів, освіжити сприйняття так званою «дитячою безпосередністю».
          Однак існують теми, на які поговорити не так уже і просто. Важкі втрати, смерть, хвороби – ось деякі з найбільш поширених складних тем. Навіть за наявності достатньої кількості інформації та твердого переконання у необхідності передати її дитині, слова раптово починають губитися, речення відмовляються будуватись у розумну розповідь, а формулювання тяжіють до доповіді у науковому товаристві.
         Що заважає  знайти прості пояснення і поговорити мовою дитини? Основними причинами є страх дорослого перед темою обговорення, сумнів у здатності дитини сприйняти інформацію та недостача навички формулювати думки на зрозумілому їй рівні. Давайте розглянемо, як побороти страхи та правильно поговорити з дитиною про хвороби.
Працюємо з власними тривогою та страхом
        У розмові про профілактику інфекційних захворювань та необхідність гігієни дуже важливо об’єктивно висвітлити тему, не «заражаючи» малюка завеликою стурбованістю чистотою та страхом будь-якої інфекції.
        Для цього, насамперед, дайте собі відповіді на такі запитання: «Як я ставлюся до інфекції? Що я знаю про інфекційні захворювання? Що входить до мого кола гігієнічних і профілактичних процедур?». Якщо ви виявите, що думки із запропонованої теми викликають тривогу, схвилювання чи страх, - це означає, що перед розмовою з дитиною вам слід визначитися з джерелом своїх страхів.
         Пригадайте, хто і як у дитинстві розповідав вам про інфекції, хвороби, з якими захворюваннями вам довелося стикнутися і як минав процес лікування. Цілком можливо, що подача матеріалу у формі жахів та пережитий у дитинстві біль відклалися у підсвідомості і продовжують викликати відчуття тривоги у дорослому віці. Усвідомлення досвіду, що травмував, допоможе втриматися від його трансляції своїй дитині.
      Також не менш корисним буде підвищення власної компетентності у розумінні медичних аспектів інфекційних захворювань. На допомогу можуть прийти авторитетні журнали та довідники, інтернет –ресурси. Чим менше запитань буде ця тема викликати у вас, тим простіше про це буде поговорити з дитиною. Приділіть особливу увагу поширеним міфам та забобонам. Часто вони не мають під собою жодних наукових обґрунтувань і є винятково відображенням приказки «Хто боїться, тому в очах двоїться».
       Ставлення дорослих до гігієни, здійснення чи нездійснення ними гігієнічних і профілактичних процедур призводить до розуміння поведінкових моделей дитиною (наявних і тих, що можуть сформуватися). Якщо у родині питанням гігієни приділяють достатньо уваги, батьки самі регулярно миють руки, слідкують за чистотою тіла, одягу та житлового простору, то і дитина гармонійно вливається у цей процес, наслідуючи дорослих. Це не виключає необхідності словесно (вербально) пояснювати важливість профілактики та гігієни, оскільки малюку важливо не тільки копіювати дії, а й отримувати інформацію, яка формує свідоме ставлення та відповідальність з цього питання.
Адекватно висвітлюємо тему
Що старша дитина, то більше у неї розвинуте розуміння причинно-наслідкових зв'язків. У віці до трьох років малюк не здатен встановлювати зв'язок між своїми дискомфортними відчуттями (нежить, кашель, блювання, біль різної етіології тощо) та поняттям «хвороба». Те, що йому погано, він розуміє. Однак співвіднести причини, які мали місце у минулому, з тим, що він переживає у цей момент, малюк поки не може.
Приблизно у п'ять років діти формують стартові навички розуміння причинно-наслідкових зв'язків. У цьому процесі основну роль відіграють пояснення, що надходять від авторитетних дорослих (батьки, вихователі, медичні працівники). Тому розповідь про потенційну небезпеку інфекційних захворювань та необхідності гігієнічних процедур дуже важливо вести саме у профілактичній манері. Тобто робити акцент не стільки на можливих ускладненнях, скільки на тому
що є найбільш ефективним у збереженні здоров'я. Інакше є великий ризик підмінити свідому відповідальність за своє самопочуття, яка тільки формується, почуттям провини за здійснені помилки і страхом перед мікробами, вірусами чи болем.
Деяку інформацію про протікання захворювання і його причини дитина все ж має отримати. Якщо повністю ігнорувати це питання, активна і розвинута дитяча уява почне малювати набагато гнітючіші картини, ніж може бути насправді.
Допомагаємо дитині сформувати уявлення про здоров’я та хвороби
У старшому дошкільному віці дитина вже знає назви частин тіла та деяких органів. Вона також розбирається у відчуттях (жарко, холодно, боляче, нудить тощо). Спираючись на ці знання, розвивайте її здатність відчувати своє тіло, чути його сигнали до того, як хворобу треба буде лікувати. Заохочуйте розповіді про своє самопочуття. Намагайтеся не репетувати від страху, не хапайтеся за серце чи аптечку при кожному «болить». Подякуйте дитині за відвертість та задайте уточнювальні запитання. Що спокійніше до ситуації поставиться авторитетний для неї дорослий, то менш тривожною дитина буде у стані захворювання.
Вкладаємо у слова позитивну мотивацію
Іще одна важлива навичка — це вміння дати позитивну мотивацію на підкріплення своїх слів і пояснень. Потренуйтесь у формулюваннях, зробіть акцент на перевагах дитини, що слідкує за своїм здоров'ям. Розкажіть їй, які перспективи відкриваються перед нею за відсутності обмежень у пересуванні — можливість погратися на вулиці, поспілкуватися з друзями тощо.
Для дитини набагато важливіше почути про те, що вона може зберігати здоров'я, аніж про те, чому вона захворіла (і тим більш у звинувачувальній формі). Так і розповіді про обмеження, пов'язані з хворобою, за можливості краще замінити позитивними мотивуючими словами про переваги і можливості, що відкриваються для здорової людини.
Розглянемо конкретні приклади вдалих та невдалих висловлювань на теми гігієни та захворювань.
ПРИКЛАД 1. Дитина переїла морозива та застудила горло. Невдалий варіант батьківського коментування: «Я ж казала тобі не їсти стільки морозива. Тепер будеш лежати з хворим горлом!». Звучить як звинувачення і подальше покарання хворобою. Вдалий варіант: «Хоча це і важко, але спробуй наступного разу з'їсти тільки одну порцію морозива. Тоді горлечко буде себе почувати добре». Розумно обмежує, даючи позитивне підкріплення.
ПРИКЛАД 2. Дитина бігає по холодних калюжах. Невдалий варіант батьківського коментування: «Ну ось, знову набігався по калюжам і змерз. Як же я втомилася постійно лікувати твої шмарклі!». Сприяє розвитку почуття провини за даремно витрачений батьками час. Вдалий варіант: «Коли на вулиці холодно і мокро, дуже важливо зберігати ноги сухими. Коли у тебе немає нежитю, ми можемо гуляти набагато частіше і довше». Інформує про профілактику захворювання і позитивно мотивує.
ПРИКЛАД 3. Дитина не хоче мити руки з милом; заходячи додому, одразу бере якусь їжу. Невдалий варіант батьківського коментування: «Якщо будеш їсти немитими руками, у животі будуть лазити черв'яки!». Дає запевне хибну з медичної точки зору інформацію, породжує страх та паніку, що перетворюються у дитячій фантазії на жахи. Вдалий варіант: «Кішечка миє свої лапки язичком. Вона не знає, що є чарівне мило, яке допомагає прогнати з ручок бруд. Ходімо мити ручки з милом!». Цікавий приклад дотримання гігієни тваринами і людьми мотивує дитину, пояснює їй призначення мила.

 

1
2